Здоровий кріль бадьорий, з відкритими, живими, блискучими очима, шерсть в нього еластична, випорожнення щільні, сформовані. Температура тіла кроля 38,5...39,5 С, але може коливатись залежно від зовнішнього середовища: так, при температурі +5 С вона становить 37,5 С, при 40,5 С - +41,6 С. Пульс у дорослої тварини 120...160, у молодняка 180 ударів за хвилину. Кількість дихальних рухів за нормальних умов - 50...60 за хвилину. Всі різкі зміни та відхілення від цих показників сигналізують про зміни в стані здоров'я. Падіж тварин у більшості випадків буває за недбалості господаря, а саме: - несвоєчасне задавання і у великій кількості кормів, надто різкі зміни раціону, використання фуражу, що бродить, запліснявілий, гнилий, забруднений, з отруйними рослинами; - неправильне роздавання кормів, особливо розкидання по підлозі або в забруднеій годівниці; утримання у вогких, непровітрюваних приміщеннях, в тісних та переповлених клітках; - добір на плем'я відсталих за розвитком або перехворілих тварин; неправильне поводження з тваринами, особливо в період розмноження; різні захворювання, головним чином інфекційні (міксоматоз, вірусна геморагічна хвороба кролів, пастерельоз, туберкульоз тощо). Інфекційні хвороби розповсюджуються людьми, тваринами, комахами, а також з кормами, повітрям, водою. Тому не слід показувати кроліків стороннім. Необхідно вести боротьбу з комахами, знищувати гризунів і не утримувати інших тварин поруч з крільчатником. Тварин, яких щойно придбали, потрібно протягом місяця тримати на карантині в клітках на другому кінці двору. Хворе та підозріле на заразні захворювання поголів'я слід своєчасно ізолювати, а його клітки та інвертар дезинфікувати. Для цього необхідно мати 2-3 клітки, які розміщують окремо від інших. Загиблих тварин спалюють. Здорових тварин слід своєчасно вакцинувати, для чого потрібно звернутись у товариство кролівників-аматорів, яке повинно його членам надавати зоотехнічну і ветеринарну допомогу. Аматорам дозволено під контролем держветслужби провадити імунізацію кролів, для чого створюються спеціальні групи вакцинаторів. Уникання щеплень проти міксоматозу. Уникання щеплень проти міксоматозу та вірусної геморагічної хвороби кролів, несвоєчасні дощеплення аматорам (всі невакциновані тварини гинуть), а й загрожують виникненню та розповсюдженню хвороб в данному регіоні. Тому кожен власник поголів'я зобов'язаний повідомити ветпрацівника або товарицтво кроліків-аматорів, де і скільки він утримає тварин. Навідь якщо з'явилась лише підозра, не кажучи вже про спалах захворювання, господар зобов'язанний негайно повідомити про це ветеренарну службу. Приміщення для кролів, устаткування та інвертар по догляду за ними необхідно регулярно чистити і дезинфікувати, застосовуючи сонячне проміння, обробляючи поверхню металевих кліток вогнем паяльної лампи, хімікатами. Для дезинфекції кролятників і кліток методом зрошування 2%-ний гарячий розчин їдкого натрію, 20%-ну суспензію свіжогашеного вапна, освітлений розчин хлорного вапна з вмістом не менш як 3% активного хлору. Після дезинфекції приміщення провітрюють, годівниці і напувалки звільняють від води та дезинфікуючих розчинів, поверхні предметів, доступних для кролів, старанно обмивають водою. Після дезинфекції кролятники слід побілити свіжогашеним вапном, напувалки, відра, годівниці та інший інвертар продезинфікувати зануренням на 30 хв у киплячу воду. Під час проведення дезинфекції слід дотримуватись правил особистої безпеки. Що робити, коли кролі захворіли? Перш за все, хворих і підозрілих у захворюванні кролів ізолюйте і викличте ветспеціаліста. Для цього слід звернутися до організацій державної ветмережі (міської, районої станції по боротьбі з хворобами тварин, ветлікарні, ветдільниці) за місцем проживання. В сільській місцевості необхідну допомогу повинен надати спеціаліст господарства (міжгоспу, радгоспу, колгоспу), в зоні обслуговування якого знаходиться населений пункт. Встановивши причину захворювання або загибелі, він, за необхідності, тварину лікуватиме або порадить, як і чим це зробити, випише рецепт для придбання ліків, дасть вказівки щодо годівлі, догляду і утримання хворих, а за необхідності і щодо порядку утилізації трупів. При масовій загибелі кролів їх власник повинен направити до найближчої ветлабораторії один-два трупи в щільній упаковці (поліетилен, пергамент), виключаючи потрапляння збудника хвороби в зовнішнє середовище. Для уникнення зайвих турбот і неприємностей, пов'язаних з захворюванням та загибеллю тварин, слід сурово дотримуватись вимог годівлі, догляду, утримання кролів, проведення ветеринарних заходів. Ні в якому разі н можна пересажувати тварин на місце загиблих або вимушено забитих без ретельної механічної чистки та дезинфекції кліток. Кролівники, що приховують виникнення у своєму господарстві інфекційного захворювання, або ті, що ухиляються від проведення профілактичних і оздоровлючих заходів, несуть відповідальність. П. Д Нікітін, провідний ветлікар Головного управління ветерінарії з держветінспекцією Держагропрому.
